| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Головна » 2013 » Січень » 30 » З 1 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
09:41 З 1 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» |
Спеціальний суб’єкт сфери державної реєстрації майнових прав
З набранням чинності 1 січня 2013 змін, внесених до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в Україні буде введено новий правовий інститут.
Важливим кроком на шляху до вдосконалення законодавчої бази в цій сфері стало підписання Президентом України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та прав на нерухоме майно», прийнятого Верховною Радою України 4 липня 2012 року. Згідно із Законом, починаючи з 2013 року, реєструвати майнові права і на землю, і на споруди буде новостворена Державна реєстраційна служба України, яка повинна вести Державний реєстр речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно. Окремо варто зупинитися на положеннях, що вносять зміни до Закону України «Про нотаріат», якими передбачено визначення нотаріуса спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Нотаріуси будуть наділені повноваженнями спеціального суб'єкта державного реєстратора прав на нерухоме майно, що виникають у результаті вчинення нотаріальних дій, а саме - здійснення нотаріусами державної реєстрації прав власності, реєстрація яких була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, а також державну реєстрацію прав в результаті вчинення нотаріальної дії з такими об'єктами, можливість отримання витягів з Державного реєстру прав особам, які мають речові права на чуже нерухоме майно, а також інформації про наявність іпотеки та обтяжень прав на нерухоме майно.
Слід зазначити, що так само, як і при здійсненні нотаріальної діяльності, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, забороняється приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, родичів – батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер. Також йому гарантується незалежність у здійсненні діяльності, пов'язаної з проведенням державної реєстрації прав.
Окремо слід зазначити, що державна реєстрація права власності та інших речових прав за загальним правилом проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав. У разі ж здійснення нотаріусом функцій спеціального суб'єкта реєстрація майнових прав на нерухоме майно за загальним правилом посвідчення правочинів щодо нерухомого майна (ч.4 ст. 55 ЗУ «Про нотаріат») провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації ) однієї із сторін відповідного правочину. Державна реєстрація обтяжень прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, отримавши повноваження реєстратора Державного реєстру прав на нерухоме майно, нотаріус зможе оперативно отримувати інформацію та здійснювати реєстрацію прав на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб одночасно з вчиненням нотаріальної дії щодо цього майна, отримуючи або вносячи необхідні відомостей та записи з зазначеного реєстру чи до нього. Раніше функції з реєстрації прав, перехід яких відбувався на підставі, зокрема, вчиненої нотаріальної дії, були покладені на відповідні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах, визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Передаючи право такої реєстрації за нотаріально посвідченими угодами та виданими свідоцтвами про право на спадщину, предметом яких є нерухоме майно, до компетенції нотаріату, законодавець, в першу чергу, подбав про те, щоб сама адміністративна послуга, якої фактично є державна реєстрація, була більш якісною і гарантованої з юридичної точки зору. Оскільки саме нотаріус зможе не тільки перевірити правильність оформлення документів на стадії посвідчення угоди чи видачі свідоцтва, але і попередити порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, правильно оцінити волевиявлення сторін, тобто ризик порушення прав фізичних та юридичних осіб на цій стадії мінімізуються. Зазначена процедура буде значно скорочена в часі, оскільки відомості до Державного реєстру речових прав будуть вноситися нотаріусом практично «день у день». Тож буде забезпечено функціонування цієї процедури за принципом «єдиного вікна».
З 1 січня 2013 року фізична або юридична особа після посвідчення нотаріусом угоди чи видачі свідоцтва, предметом яких є нерухоме майно, зможе одночасно зареєструвати своє речове право у цього ж нотаріуса, здійснивши це шляхом подання відповідної заяви про таку реєстрацію, як це передбачено статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім того, необхідно відзначити, що держава не несе відповідальності за збитки, завдані неправомірними діями нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності, оскільки нотаріуси несуть повну відповідальність за шкоду, яку вони можуть заподіяти особам у результаті незаконних дій або своєї недбалістю. Для громадян і для юридичних осіб законодавством передбачена державна гарантія якості послуги з реєстрації, при якій відповідальність за реєстрацію прав на нерухоме майно лягає не на державного службовця, а отже, і не на державний бюджет, а на плечі нотаріусів. Це, зокрема, визначено положеннями статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де нотаріуси за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Дії або бездіяльність нотаріуса як спеціального суб'єкта, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, можуть бути оскаржені до суду. А збиток, заподіяний нотаріусом фізичній або юридичній особі при виконанні своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що вступило в законну силу, в порядку, встановленому законом.
Інша справа, що нотаріус зобов'язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності. З метою належного захисту майнових прав мінімальний розмір страхової суми був збільшений у кілька разів: нині вона становить сто п'ятьдесят мінімальних заробітних плат, а з 1 січня 2013 року збільшиться до однієї тисячі мінімальних заробітних плат (це понад 1100000 гривень).
(Підготовлено за матеріалами науково-практичної конференції «Питання удосконалення державного регулювання та контролю у сфері нотаріальної діяльності та використання інформаційних технологій»)
Джерело: ЮВУ № 52 (913)
|
|
Переглядів: 1016 |
Додав: holtyan
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
